Цей лист отримає 1 010 бухгалтерів!

Фізособи-підприємці

№3(6) | 28.02.2018 р.

Доброго дня!

Це – вже шостий (і третій у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена діяльності фізосіб-підприємців на загальній та спрощеній системах. З часу написання попереднього листа пройшов цілий місяць, тож нам є про що розповісти.

Цього разу ми:

  1. з’ясуємо, чи повинен ФОП подавати заяву у разі зміни місцевою владою ставки єдиного податку;
  2. розповімо про граничні строки подання заяв до податкового органу «єдинниками» у разі зміни їхніх даних;
  3. визначимося, чи повинен підприємець-«загальник» вести облік товарів;
  4. нагадаємо про правила включення до витрат підприємців на загальній системі оподаткування амортизації ОЗ;
  5. проконсультуємо, чи повинні підприємці - «загальносистемники» без доходів подавати звіт та сплачувати ЄСВ (на жаль, так).

Гарного вам читання!

***

В які строки подавати заяву фізособам-«єдинникам» у разі виникнення змін у їхніх даних?
У разі виникнення змін у відомостях фізособи-«єдинники» повинні подати Заяву, затверджену наказом Мінфіну від 20.12.2011 р. №1675, до податкового органу з відповідними відомостями. Строки подання заяв залежать від обраної групи єдиного податку. А саме:

  • І і ІІ група – не пізніше 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни;
  • ІІІ група – разом з декларацією за звітний квартал, у якому відбулися такі зміни.

Зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви. За несвоєчасне інформування податківців на підприємців чекатиме штраф у розмірі 170 грн, а за неінформування – у розмірі 340 грн.

Детальніше про це (разом із зрозумілою таблицею за видами змін) читайте у консультації податківців.

Підприємець-«загальник» не зобов'язаний вести облік товарів
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 06.02.2018 р. №506/О/99-99-13-01-02-14/ІПК нагадали, що порядок оподаткування доходів фізосіб-підприємців визначено ст. 177 ПКУ. За нею об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю ФОП.

Не забули податківці нагадати про обов’язок підприємців вести Книгу обліку доходів і витрат. Але ані ст. 177 ПКУ, ані Порядком ведення цієї книги не передбачено ведення обліку залишку товарних запасів фізичними особами - підприємцями. До того ж п. 2 ст. 3 Закону про бухоблік передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Отже, дія цього Закону не поширюється на фізосіб-підприємців.

Тож вести Книгу обліку доходів та витрат й зберігати первинні документи щодо своєї діяльності підприємці зобов’язані, а от вести бухгалтерський облік – ні.

Чи повинен ФОП подавати заяву у разі зміни місцевою владою ставки єдиного податку?
Ні, не повинен. Податківці у підкатегорії 107.05 ресурсу «ЗІР» роз'яснили, що нормами Податкового кодексу не передбачено подання Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у разі зміни розміру фіксованої ставки єдиного податку на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.

Підприємці-«загальники» без доходів: чи подавати звіт та сплачувати ЄСВ?
Тернопільські податківці зауважили, що незалежно від факту здійснення діяльності підприємці зобов’язані не пізніше 9 лютого поточного року подати звіт та сплатити ЄСВ.

Нагадаємо, що в 2017 році місячний мінімальний розмір страхового внеску становив 704 грн, а мінімальний річний розмір страхового внеску - 8448 грн. Тобто підприємцям-«загальникам» за 2017 рік потрібно було сплатити 8448 гривень єдиного внеску за минулий рік.

Тим, хто не встиг відзвітувати та сплатити ЄСВ до 9 лютого, слід пам’ятати про штрафи. За несплату річної суми ЄСВ фізособу-підприємця чекає штраф у розмірі 20% від суми (1689,60 грн), а за неподання звіту з ЄСВ – у розмірі 170 грн.

Як нараховувати амортизацію ОЗ підприємцю-«загальнику»?
По-перше, ще з 01.01.2017 р. підприємцям-«загальникам» було надано право включати до складу витрат від їхньої господарської діяльності суми амортизації придбаних після 01.01.2017 р. основних засобів та нематеріальних активів, крім основних засобів подвійного призначення, за умови наявності підтвердних документів.

Нагадаємо, що до основних засобів подвійного призначення належать:

  • земельні ділянки;
  • об'єкти житлової нерухомості;
  • легкові та вантажні автомобілі.

По-друге, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт ОЗ та НМА став придатним для корисного використання.

По-третє, щодо нарахованої суми амортизації має вестися її окремий облік.

По-четверте, розрахунок амортизації ОЗ та НМА здійснюється зі застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації. За ним річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об'єкта ОЗ або НМА, яка амортизується, на строк корисного використання. Мінімально допустимий строк корисного використання об'єкта ОЗ та НМА визначено пп. 177.4.9 ПКУ.

Про все це читайте у нашій новині до індивідуальної податкової консультації від 23.01.2018 р. №258/М/99-99-13-01-02-14/ІПК.

***

Наразі це все.
Більше новин про діяльність підприємців ви можете знайти тут, а консультацій – ось тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»

Ви отримали цей лист, оскільки підписались на тематичні розсилки від «Дебету-Кредиту».
Щоб відмовитись від цієї розсилки, перейдіть за посиланням.

Якщо Ви не бачите нашу розсилку або бачите тільки її частину, натисніть "показати картинки". Щоб упевнитися, що наші листи будуть надходити до Вас, додайте адресу info@dtkt.ua до Вашого персонального білого списку.